1. Виступи на шкільному методоб'єднанні вчителів старших класів

2.Виступи на шкільному методоб'єднанні класних керівників

3.Виступи на районному методоб'єднанні вчителів історії, географії, етики

4. Являюсь членом районної комісії на олімпіадах з історії та географії

5. Являюсь керівником шкільного МО класних керівників.

Особливості застосування інтерактивних методів та технологій на уроках географії

Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю під­вищення ефективності навчання географії, пошу­ку ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу, удосконалення технологій про­ведення уроку, підвищення його ефективності, досягнення високого рівня інтелектуального розвитку учнів, забезпечення саморозвитку та самореалізації особистості в процесі навчання.

Мета застосування інтерактивних методів полягає не тільки в спонуканні учнів до активної роботи, а і в іні­ціюванні їх творчості, розвитку комунікативних нави­чок тощо. Існують п'ять причин, які знижують якість проведення уроку:

1) дуже часте й нецікаве фронтальне опитування;

2) одноманітність використовуваних педагогом мето­дів навчання;

3) матеріал подасться заради самого матеріалу (пред­мет заради самого предмета);

4) завищений тиск на учнів з боку викладача з метою досягнення високих навчальних результатів;

5) дуже швидке проходження матеріалу.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слів «взаємний» і «діяти». Отже, інтерактив­ний — здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Вони не тільки підвищують інтерес учнів до предмета, але й забезпечують глибоке засвоєння зміс­ту, вироблення навичок, відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії й заохочу­вати питання. Це робить атмосферу в класі більш де­мократичною, творчою, емоційною.

Інтерактивне навчання — специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуаль­ну спроможність.

У різних країнах світу з успіхом застосовують елемен­ти деяких інтерактивних методик:

• у роботі задіяні всі учні класу;

* учні вчаться працювати у групі (команді);_____

• формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

• за короткий час опановується багато нового мате­ріалу;

• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Під час такого навчання учні вчаться бути демокра­тичними, спілкуватися з іншими людьми, конструк­тивно мислити, приймати продумані рішення.

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм і методів розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуально­го і творчого потенціалу учнів. Водночас відбуваєть­ся еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спо­нукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій.

Навчальний процес базується на співпраці, взаємо-навчанні в системах «учитель — учень», «учень — учень». При цьому вчитель і учень — рівноправні рів­нозначні суб'єкти навчання.

Дослідження американських учених довели, що ін­терактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найнижчих результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%,.читання — 10%), а найвищих — інтерактивного (дискусійні гру­пи — 50%, практика через дію — 75%, навчання ін­ших чи застосування знань — 90%).

Піраміда навчання

Для кожної людини притаманний свій домінуючий стиль навчання, саме тому при вивченні географії в школі треба використовувати найрізноманітніші ме­тоди навчання у різних комбінаціях [3]. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов'язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Не­можливо одній людині знати все, навіть у вузькій га­лузі. Учні повинні мати інші навички: мислити, розу­міти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовува­ти в конкретних умовах.

Слід зазначити, що існує низка проблем щодо впро­вадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Вони ви­никають унаслідок авторитарних та репродуктивне орієнтованих методик роботи окремих учителів, які досить скептично налаштовані до змін у власній пе­дагогічній діяльності, а також внаслідок браку інфор­мації та досвіду практичного використання різних ме­тодів інтерактивного навчання.

Досвід переконує, що вчителі, які використовувати­муть інноваційні технології в межах традиційної освіт­ньої системи, потребують великої підтримки колег та адміністрації школи. Таку підтримку можна забезпе­чити, провівши навчальний семінар для групи вчите­лів одного навчального закладу. За таких умов учите­лі можуть разом займатися плануванням уроків, а та­кож розраховувати на підтримку адміністрації закладу. Безумовно, не всі педагоги здатні для інтерактивного навчання. Проте використання його дає змогу фахово зростати.

Використання інтерактивних форм навчання допо­може вчителеві співпрацювати з усім класом, з кож­ним учнем і учням між собою. Після кількох старанно підготовлених уроків учитель відчуває, як змінилося ставлення учнів до нього, до самих себе, а також сама атмосфера у класі — і це служить додатковим стиму­лом до роботи з інтерактивними технологіями.

Інтерактивні методи зручно застосовувати з аудіовізу­альними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії можна, як показують результати екс­периментальної роботи, у таких напрямах.

По-перше, це використання демонстраційного комп­лексу «комп'ютер — відеомагнітофон — проекційний пристрій» на уроках вивчення нового матеріалу і його закріплення при ілюстрації закономірностей розвитку природи і суспільства на конкретному матеріалі регіо­нального змісту. При цьому важливо гармонійно спо­лучити інтерактивний і аудіовізуальний способи по­дачі інформації, не захоплюючись якимось одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня мо­гутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатній обмежений час на уроці, пере­глянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допо­могою можна продемонструвати яскраві географічні об'єкти і явища, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керува­ти вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах до­сліджуваного матеріалу.

Використання мультимедийних інтерактивних засо­бів у сполученні з аудіовізуальними істотно може під­вищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміці розглядати багато географічних об'єктів і явищ.

По-друге, досить перспективним є використання на­вчальних геоінформаційних систем (ПС) — особли­вих інтерактивних систем, здатних на новому техніч­ному рівні реалізувати збір, систематизацію, збере­ження, обробку, оцінку, відображення і поширення даних і. використовуватись як засіб одержання учня­ми на 'їхній основі нової навчальної інформації і знань про просторово-часові явища. Представляється дуже ефективним використання навчальних ПС при зі­ставленні тематичних карт різного змісту на ту саму територію, таке засвоєння знань про взаємозв'язки стає більш цікавим і захоплюючим.

По-третє, зазначені навчальні ПС можуть розробля­тися за участю учнів під час вивчення своєї місцевос­ті на навчальному географічному полігоні. Найбільш ефективна форма навчальної роботи на полігоні — шкільний географічний практикум (сукупність взає­мозалежних і об'єднаних загальною мстою практич­них робіт на місцевості).

Загальною метою таких практикумів в основній шко­лі, як правило, є комплексне вивчення місцевих при­родних комплексів і їхніх взаємозв'язків з діяльніс­тю людини. При роботі з навчальною ПС учні само­стійно добувають нове знання, одночасно засвоюючи нові прийоми навчальної роботи. ПС істотно полег­шує обробку зібраної інформації, сприяє сприйнят­тю досліджуваних природних комплексів як складних природних систем, що неоднозначне реагують на ан­тропогенні впливи.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І. Я. Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мі­крогрупи, готовність учасників до співпраці під час розв'язання навчальної проблеми, яка повинна спо­нукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички са­мостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння уза­гальнювати, робити логічні висновки, у них форму­ються комунікативні уміння — у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не від­хилятися від теми; демонструвати вміння не тільки го­ворити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від характе­ру взаємодії учасників груп (спільно-індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представлення ре­зультатів власної діяльності кожного учасника, обго­ворення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній — результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вда­лося створити атмосферу співробітництва у групі, під­бивають підсумки виконаної роботи.

Не менш важливим є висновок дослідників О. Пометун та Л. Пироженко про те, що інтерактивне на­вчання є сукупністю технологій. Автори розподіля­ють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяль­ності учнів:

• інтерактивні технології кооперативного навчан­ня (організація навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, «один — два — чотири — усі разом», «змін­ні трійки», «карусель», робота в малих групах, «ак­варіум» тощо);

• інтерактивні технології колективно-групового на­вчання — технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

• технології ситуативного моделювання — побудо­ва навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явиш, що вивчаються:

• технології опрацювання дискусійних питань — ши­роке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Використання нових інформаційних технологій зму­шує переглядати зміст навчального предмета «Геогра­фія». Від вивчення великого обсягу фактичного ма­теріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби до­зволяють з постійно зростаючою швидкістю обро­бляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просто рові бар'єри.

Комп'ютерна програма «МSPublisher»

Коли йдеться про застосування комп'ютерних технологій, то, як правило, мають на увазі їх електро­нну форму, що є своєрідною «на­чинкою» комп'ютера. Насправді ж коло використання можливостей комп'ютера може бути набагато ширшим. Комп'ютер може стати надійним помічником при створен­ні матеріалів, які матимуть звичний паперовий вигляд.

Комп'ютерна програма «МS Publisher» належить до стандартних про­грам, шо входять до пакету Місrosoft Office. Це унікальна настільна ви­давнича програма з величезними можливостями її використання при викладанні будь-якого предмета. Тільки перше знайомство з програ­мою продукує масу ідей щодо її ви­користання. За допомогою цієї про­грами можна створювати понад 20 видів друкованої продукції, по­чинаючи з різноманітних бюлетенів і закінчуючи вітальними листівка­ми. Зупинимось на тих її складових, які може використовувати кожний користувач комп'ютера. Переваги цієї програми очевидні — величезна економія часу при ефектному оформ­ленні результатів своєї роботи, адже програма дозволяє складати власні кольорові схеми для кожного виду друкованої продукції. Простота у використанні і закладені в кож­ний шаблон підказки допомагають швидко зорієнтуватися серед безлічі варіантів використання цієї програ­ми. При використанні комп'ютер­ної програми «МS Publisher» учні не тільки підвищуватимуть рівень своєї комп'ютерної грамотності, але й на­вчаться правильно оформляти ре­зультати своєї роботи, тобто розви­ватимуть певні навички, що станов­лять інформаційну культуру.

Першими у списку шаблонів йдуть швидкі публікації. Учні практично кожного уроку готують невеликі за змістом повідомлення. Використан­ня шаблону «швидкі публікації» до­зволяє надати таким повідомленням привабливої форми та зберігати їх для подальшого використання.

Наступними у списку видів друко­ваної продукції, що можуть бути створені за допомогою «МS Publisher», пропонуються різного виду бюлетені. Бюлетень — цікаве дру­коване видання для оформлення роботи цілої групи учнів над певною проблемою, оскільки за бажанням авторів може складатися з будь-якої кількості сторінок з розміщеними на них невеликими статтями. Крім того, в шаблоні передбачено місце для ілюстрацій текстового матеріа­лу. Тому склад інформаційного бю­летеня може бути дуже насиченим і різноманітним. За допомогою ком­п'ютера до бюлетеня дуже просто ввести скановані учнівські малюн­ки, діаграми, графіки, фотографії. Форма бюлетеня — нестандартний варіант видання історичної шкіль­ної міні-газети, шо зробить її непов­торною. Складовими такої газети можуть бути не тільки статті істо­ричного змісту, але й сторінки порад учням, гумору і сатири, різні рубри­ки, інтерв'ю, короткі повідомлення, шкільна реклама та оголошення. Розподіливши між учнями обо­в'язки редактора, кореспондентів та дизайнера, вчитель створює під­ґрунтя для формування у подальшо­му певних професійних нахилів у дітей. Цей же шаблон вчитель мо­же використовувати не тільки у позакласній роботі, але з навчальною метою під час уроку, запропонував­ши учням видати таку газету від імені редактора, шо живе в певний історичний період, спробувавши відтворити таким чином стан духов­ного життя того часу. Бюлетень мо­же бути присвячено окремій країні, історію якої вивчають учні, при цьому кожна стаття бюлетеня буде відтворювати певні сторінки життя народу. Це можуть бути лані про іс­торичні події, відомих людей, звичаї та побут населення. Таке творче за­вдання дозволяє узагальнити й сис­тематизувати знання учнів, надавши йому привабливого змісту та яскравої форми. Бюлетень може мати форму туристичного путівни­ка, шо якнайкраще підходить для закріплення знань з історії у поєд­нанні з уявленнями про географічне положення країни та природні умо­ви існування її народу. Бюлетень може бути присвячений окремо тільки видатним особистостям, шо діяли у певний історичний період, ставши певною мірою довідковим виданням. Незамінним стає бюле­тень, коли виникає потреба періо­дично інформувати шкільну гро­мадськість про стан роботи над на­вчальним проектом. Вчитель може видати такий бюлетень від власного імені, повідомляючи учнів про зміст навчального проекту, завдання, які ставляться перед школярами, план роботи над проектом. Такий вид друкованої продукції зумовить фор­мування додаткової мотивації учнів щодо виконання навчального проек­ту. Певні технічні обмеження про­грами (стаття бюлетеня може місти­ти в середньому від 50 до 200 слів) привчають учнів до лаконічності у висловлюваннях, розвивають вмін­ня добирати найбільш вагомі аргу­менти при доведенні власної думки. Якщо стаття має публіцистичний характер, то учні мають використо­вувати повні речення, створювати зрозумілий текст. Особливої акту­альності набуває вміння ілюструва­ти свої думки, ідеї, дослідження, висновки, комбінуючи текст і зоб­раження, схеми, графіки, діаграми. Учні на практиці розвиватимуть вміння правильно оформлювати свої думки та цитування, робити по­силання на використані інформа­ційні джерела, шукати цікавий ма­теріал для статті. Дизайн сторінок публікації вимагає, щоб автор виді­лив найбільш важливі положення своєї статті, цікаву цитату тощо.

Наступний шаблон — «веб-вузли» — дозволяє дуже швидко пере­творити створену вами публікацію, наприклад, на шкільний веб-сайт.

Зберігши створену вами публіка­цію, її з часом можна доповнювати додатковими сторінками або ж по­новлювати зміст сторінок, змінюю­чи таким чином і зміст шкільного веб-сайту. Крім того, цей шаблон дає можливість видавати шкільну газету в електронному вигляді, що дозволить вирішити велику кіль­кість проблем, пов'язаних, як пра­вило, з розповсюдженням друкова­ного видання та витратами на мате­ріал для його створення. До того ж, школярі привчатимуться до нових реалій, пов'язаних з існуванням ви­дань в електронному вигляді.

Цікавий шаблон — «Буклети», тоб­то неперіодичне видання на одному аркуші, що складається паралель­ними згинами і не потребує розрізу­вання для читання. Якщо має від­бутися шкільна конференція чи ін­ший подібний захід і вам необхідно проанонсувати його проведення, створений вами буклет допоможе досягти цього оригінальним і не­сподіваним способом. Окрім того, буклет допоможе присутнім зорієн­туватися в плані проведення вашого заходу та підтвердить його значу­щість. При проведенні навчальних ігор, наприклад, «Туристичне агент­ство», буклет може стати туристич­ним і рекламувати історичні пам'ятки. Крім інформаційного бук­лету, можна також використати інші форми цього виду друкованого ви­дання, присвячені певній події чи акції. Поширити інформацію про майбутні установчі збори шкільної дитячої організації, коротко зазначивши про мету її створення, стає можливим завдяки використанню цього шаблону. Все залежатиме від фантазії та винахідливості користу­вача комп'ютера, що слугуватимуть пошуку різноманітних варіантів ви­користання шаблону та його зміні згідно з власними вимогами.

Створити каталог наявної в кабінеті історії довідкової та іншої літера­тури допоможе вчителю шаблон «Каталоги», Створений каталог звільнить вчителя від необхідності постійного коментування та рекла­мування літератури, необхідної учням під час виконання поставле­них ним же завдань.

Незамінним помічником для ство­рення дотепного оголошення про проведення історичного КВК та ін­ших навчальних ігор зможе стати відповідний шаблон. Як і шаблон «Буклети», шаблон «Оголошення» має декілька різновидів, які можна використовувати для реклами подій шкільного життя.

Учителі, що цінують гумор, зможуть використати шаблон «Інформаційні таблички». Чого вартий тільки пе­релік їхніх назв— «Не втрачай ча­су», «Потрібна допомога» і таке ін­ше! Але ті ж таблички матимуть цілком серйозний зміст, коли йти­меться про планування різних соці­альних позашкільних акцій. Ство­рені рекламні матеріали інформу­ватимуть громадськість про хід проведення цих акцій.

Без тавтології не обійтися, коли мо­ва заходить про шаблон «Запрошення». Саме цей шаблон допоможе створити запрошення для батьків, вчителів, учнів інших класів на пуб­лічну презентацію навчального про­екту або ж на зустріч з громадським діячем. Навряд чи зможуть відмови­тися прийти на збори батьки, отри­мавши запрошення з оригінальним дизайном, створені їхніми власни­ми дітьми.

Здавалося, як можна використати шаблон «Меню», крім його прямого призначення? Проте цей шаблон дозволяє зацікавити дітей дрібни­ми, але водночас досить важливими для заглиблення в історичну епоху деталями. Доручіть учням скласти меню страв, які споживали люди в різні історичні періоди, і ви знову переконаєтеся у безмежній цікавос­ті ваших дітей. Школярі не просто створять відповідне меню, визна­чивши наприклад, яким було харчу­вання селян у період Середньовіччя і чим перелік страв, які вони спо­живали, відрізнявся від складу ме­ню феодалів. Учні встановлять ре­жим харчування і зможуть пояснити наслідки такого харчування для се­редньої тривалості життя. Така ро­бота учнів дозволяє простежити по­яву сучасних харчових уподобань, наприклад, звичай французів спо­живати жаб чи салат з кропиви, який можна знайти в російській кухні. Унікальні і повчальні висно­вки роблять учні, порівнюючи склад меню з нашими сучасними уявлен­нями про здорову їжу. Систематизу­вавши зібраний учнями матеріал, можна створити книгу про харчу­вання людей у давнину.

Якщо ви бажаєте видавати свій іс­торичний календар пам'ятних дат, скористайтеся шаблоном «Кален­дарі». При його оформленні можна використовувати будь-які доступні ілюстрації, наприклад зображення видатної історичної особи або фо­тографію важливої події, що стали­ся в житті вашої школи. Календар може бути створений як на рік, так і на окремий місяць. Програма «МS Publisher» передбачає можливість видання навіть кишенькового ка­лендаря.

Якщо у вас виникло бажання наго­родити учнів грамотою за активну участь у проведенні тижня історії чи за перемогу в історичних конкурсах, що проводилися в школі, створіть її

самостійно, скориставшись відпо­відним шаблоном, що матиме ціл­ком «історичне» оформлення.

Шаблон «Поштові листівки» має 13 різновидів, власне перелік яких займе досить багато місця в цій не­великій публікації. Але саме у формі поштової листівки можна передава­ти учню, що хворіє, зміст домаш­нього завдання. Повірте, учень, отримавши поштову листівку з та­ким змістом, обов'язково виконає домашні завдання. Цією роботою має займатися прес-служба або ж гру­па навчальної взаємопідтримки уч­нів. За допомогою листівок може відбуватися обмін питаннями на уроці між вчителем та учнями.

Учитель, використовуючи шаблон «Візитні картки», може запропонува­ти учням створити візитівки видат­них історичних осіб. Звичайно, за­мість номеру телефона на ній будуть вказані роки життя чи інші важливі дати з біографії історичної персони. Помістивши на візитівці картку зо­браження чи фотографію історичної особи та розмістивши на ній лако­нічну інформацію про її життєвий шлях, ви створюєте нестандартної форми картотеку, яка в подальшому буде використовуватися на ваших уроках.

Шаблон «Бланки» якнайкраще під­ходить для створення різного виду, оформлення та змісту листів оцінки роботи як окремого учня, групи учнів, так і цілого класу. У формі бланку учні можуть подавати звіт

про виконану роботу, використану літературу чи задіяні ресурси. Лист самоспостереження чи самооцінки роботи учня теж може мати форму бланку.

Часто вчителі практикують такий вид творчих робіт, коли учні пишуть листа від імені історичної особи. Цінність такої творчої роботи під­вищується, якщо використовувати шаблон «Конверти». Створений уч­нями лист вкладається у конверт, створений за допомогою цього шаб­лону. На конверті зазначається від­повідна адреса історичної особи, якій він призначається. Координа­тами адресата можуть бути країна чи місце, де він перебував у певний історичний період тощо. Так можна організувати уявне листування між окремими історичними діячами. Звичайно, така змістовна робота вимагає опрацюванні значної кіль­кості додаткової літератури, що під силу скоріше групі учнів.

При підготовці та проведенні вибо­рів президента школи чи до органу учнівського шкільного самовряду­вання група підтримки кандидата для створення агітаційних листівок чи розповсюдження передвиборних плакатів зможе використати ша­блон «Рекламні оголошення», змі­нивши відповідно текстовий зміст шаблону.

Назва шаблону «Програмки» гово­рить сама за себе. Можливо, ви бу­дете першим вчителем у школі, який при проведенні історичного

вечора чи під час постановки Істо­ричної театральної вистави зможе залишити згадку про цю подію у ви­гляді відповідної програмки.

Деякі із шаблонів ідеально підхо­дять для використання їх на уроках з інших предметів. Учителі матема­тики, мабуть, із задоволенням ви­користають на своїх уроках шабло­ни «Паперові літаки», «Оригамі» при вивченні тем «Основні власти­вості найпростіших геометричних фігур», оскільки суто теоретичний зміст уроку можна буде перевести в практично-ігрову площину на­вчальної діяльності.

Автор публікації не ставив собі за мету розглянути всі можливі варіан­ти використання комп'ютерної програми «МS Publisher». За межа­ми опису в цій публікації залиши­лись окремі шаблони, творче вико­ристання яких автор покладає на самих читачів. Крім того, свідомо були опущені деякі технічні деталі, вирішення яких не потребує глибо­кого знання комп'ютера. Якщо ж завдяки цій публікації вчителі історії звернуть свою увагу на комп'ютерну програму «МS Publisher» і зможуть використати її у своїй роботі, мета публікації буде повністю досягнута.

Краєзнавчий принцип у вивченні шкільного курсу географії

( Н-Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст.. Фролова О.О.)

Краєзнавчий матеріал — найкраще унаочнення під час вивчення пе­реважної кількості тем шкільного курсу географії. Завдяки його ви­користанню активізується пізна­вальна діяльність учнів, виховуєть­ся любов до рідного краю.

Краєзнавчий принцип дає можли­вість будувати викладання геогра­фії згідно з дидактичним прави­лом: «...від відомого до невідомого, від близького до далекого». Знаю­чи про природу та її закономірнос­ті, а також населення і господар­ство рідного краю, легше засвою­вати географію більш віддалених районів нашої країни, а також зару­біжних країн, інших материків».

Рідний край, його географічний комплекс і компоненти, що його складають, служать уже відомим і зрозумілим зв'язком, до якого вчи­тель з успіхом може звертатися для пояснень, порівнянь та ілюстрацій під час викладання географії, а ро­бота учнів з вивчення краю — засіб для безпосереднього пізнання гео­графічних явищ.

У шкільному курсі географії, бага­то таких понять, які можуть бути засвоєні тільки на основі краєзнав­чого матеріалу. Завдяки краєзнав­ству викладання географії будуєть­ся на спостереженнях реальної дій­сності, а не на «словесних схемах».

Говорячи про краєзнавство, май­же завжди розуміють його як гео­графічне краєзнавство, в завдання якого входить всебічне, синтезоване вивчення рідного краю. Але краєзнавством займаються істори­ки, природодослідники, спеціаліс­ти мови і літератури, працівники мистецтвам та ін. Сутність шкіль­ного краєзнавства полягає у всебіч­ному вивченні учнями певної тери­торії свого краю за різними джере­лами і, головним чином, на основі безпосередніх спостережень під ке­рівництвом учителя.

Учитель керує шкільним краєзнав­ством, виходячи з вимог програми, складу учнів класу і місцевих мож­ливостей. Він визначає об'єкти для дослідження, види і методи роботи, спонукає до вивчення краю своїх вихованців і керує їх роботою. Тому успішні результати шкільного крає­знавства в основному залежать від того, якою мірою учитель сам крає­знавець і як він уміє зацікавити своїх учнів. Учитель повинен добре знати свій край, систематично його вивча­ти і володіти знаннями краєзнав­чої роботи з школярами. Самому вчителю краєзнавство також при­носить користь. Займаючись крає­знавчою роботою з дітьми, він зба­гачується знаннями, підвищує свою педагогічну майстерність. Учитель знайомиться з населенням, батька­ми учнів, вивчає роботу місцевих підприємств і організацій. Іншими словами, краєзнавство — шлях до науково-дослідницької діяльності. У процесі краєзнавчої роботи учні самостійно засвоюють навчальний матеріал і набувають навичок, не­обхідних у житті, готуються до прак­тичної діяльності й розширюють за­гальноосвітні знання.

Під час викладання географії крає­знавство є одним із дійових засобів здійснення виховного навчання.

Матеріал про природу краю, госпо­дарську діяльність населення вико­ристовується як приклади та ілю­страції на уроках. У своїй місцевос­ті є великі можливості й умови для застосування набутих знань.

Таким чином, шкільне краєзнав­ство необхідно розглядати не тіль­ки як діяльність учнів, спрямовану на вивчення рідного краю, але і як одну з умов, що забезпечує викла­дання географії на конкретному ма­теріалі, взятому із життя.

У встановленні зв'язку матеріалу, що вивчається в школі з геогра­фії, з тими поняттями, знаннями і навичками, які нагромаджуються внаслідок досліджень рідного краю, і полягає суть краєзнавчого прин­ципу в навчанні.

У шкільному краєзнавстві завжди слід мати на увазі його навчальне значення. У зв'язку з цим виділя­ють навчальне краєзнавство. Його зміст і характер визначається на­вчальною програмою. Поряд з ним, має місце не програмне краєзнав­ство, завдання і зміст якого буду­ють відповідно до плану виховної роботи школи.

Роботи, пов'язані з навчальним кра­єзнавством, проводяться як у класі, так і за його межами. Наприклад, під час навчальних екскурсій та на гео­графічному майданчику. В такій ро­боті обов'язкова участь учнів усього класу. У непрограмному краєзнав­стві школярі беруть участь на до­бровільних засадах. Це туристські походи рідним краєм, шкільні екс­курсії та ін. Організація і відношен­ня до навчальної програми цих двох видів шкільного краєзнавства різні, але між собою вони пов'язані. Так, під час вивчення рідного краю для комплексного його опису в процесі програмної екскурсії і під час турист­ського походу збирається краєзнав­чий матеріал, проводяться спостере­ження місцевих явищ і об'єктів.

Навчальне краєзнавство має дві мети. Перша — всебічне вивчен­ня своєї місцевості та накопичен­ня краєзнавчого матеріалу. Друга — використання цього матеріалу під час викладання. Досягнення пер­шої мети відкриває шлях до другої.

Головне призначення краєзнавчого принципу полягає в тому, щоб дати можливість учням у знайомій місце­вості щоденно спостерігати складну географічну дійсність у співвідно­шеннях і зв'язках її окремих компо­нентів. Результат спостережень ви­користовувати на уроках для форму­вання понять на підставі одержаних реальних уявлень, що складають гео­графічну науку. Завдяки цьому усу­вається абстрактність географічних понять і механічне їх засвоєння.

У шкільному курсі географії багато та­ких понять, які можуть бути засвоєні тільки на основі краєзнавчого матеріалу. Наприклад, понят­тя «витрати ріки», «будова річкової долини», «грунт» та ба­гато інших добре засвоюються, якщо їх вивчення самостій­но проводиться учнями н реальній дійсності. Викладання із використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння географічних понять. Спираючись на конкретні знання про рідний край, учні розширюють свої уявлення до розуміння загальних закономірностей. Так, уявлення про форми поверхні будуть правильними, якщо, вони сформу­ються в процесі безпосереднього їх вивчення і спостережен­ня. Якщо ж знання сформуватись тільки на основі опису вчителя і підручника, вони будуть умовними і не міцними.

У своїй багаторічній практиці я часто спостерігаю, як учень намагається переказати розповідь учителя або текст підручника. При цьому його розповідь обмежена і дуже збіднена. Зовсім інша картина, коли учень відтворює по­бачене в дійсності, вільно зв'язуючи з розповіддю вчите­ля. Тому чим яскравіший, виразніший краєзнавчий мате­ріал, тим більше він допоможе учням засвоїти шкільний курс географи, тим вища його педагогічна цінність.

Дотримання краєзнавчого принципу у викладанні допо­магає зв'язати теоретичні знання, набуті в стінах школи, з практичним застосуванням. Наприклад: метеорологіч­ні спостереження для сільського господарства; спосте­реження за режимом ріки з метою попередження бічної ерозії, збір корисних дикоростучих рослин для госпо­дарських організацій тощо.

Краєзнавчі походи та екскурсії допомагають учителю краще вивчити свої вихованців. Займаючись краєзнавством, учні розвивають індивідуальні нахили і здібності. Під час спо­стережень за роботою робітників і службовців різних галу­зей виробництва в школярів формується інтерес до певних професій. Важлива також психологічна підготовка учня до суспільно-корисної праці. Разом з тим, зв'язок з місцевими підприємствами в процесі їх краєзнавчого вивчення сприяє здійсненню політехнічного навчання, яке вимагає озна­йомлення учнів з технікою і технологією виробництва.

Велике значення шкільного краєзнавства і в охороні при­роди. Створення антропогенних ландшафтів призводить до негативних наслідків — утворення ярів, ерозія річкових берегів, площинний змив родючого шару фунту на крутих схилах, забруднення водойм та інші процеси, викликані людською діяльністю. Учні на власні очі бачать, як руйну­ються взаємозв'язки між компонентами природи, внаслі­док чого руйнується і весь природний комплекс.

Краєзнавство створює умови для роботи дослідницького характеру, то допомагає розвитку творчої ініціативи та цілеспрямованому використанню енергії школярів.

Великі можливості має краєзнавство для естетичного виховання. Воно допомагає бачити красу природи, зна­ходити прекрасне в народній творчості.

Патріотичні почуття, любов до Батьківщини в людини, перш за все, поєднуються з рідним краєм, де пройшло дитинство.

Видатний географ Баранський М. М. пише: «В осно­ву шкільного краєзнавства закладена думка, що своє близьке і в природі, і в людському житті, і в господар­стві більш зрозуміле, просте, ясне, ніж чуже й далеке».

Основні методи краєзнавчого дослідження:

1. Польові спостереження.

2. Картографічний.

3. Візуальний.

4. Літературний.

5. Статистичний.

6. Анкетний і особистих бесід.

7. Фотографування та кінозйомка.

У краєзнавчій роботі слід дотримуватися наступності як за змістом, так і за часом її виконання.

Який би характер не носило краєзнавство, завжди необхід­но мати картографічну основу території, що вивчається.

У новому змісті географічної освіти значно посиле­но увагу до вивчення карти й організації самостійних і практичних робіт учнів, в основному збережена крає­знавча основа змісту навчальної програми, хоча серйоз­ної шкоди завдано курсу «Рідний край». І все ж таки на­вчальна програма націлює вчителя на глибоке вивчення спеціальних тем з географії своєї місцевості в курсах фі­зичної та економічної географії України.

Перенесення курсу «Рідний край» до варіативної части­ни, на думку географів, є неправильним. Здається, що чиновники, які це зробили, не провели жодного уроку у своєму житті. Інакше як пояснити це некоректне втру­чання «згори»?

Таким чином, для моєї краєзнавчої роботи, залишились курси 6-9 класів. Моїми обов'язковими посібниками та своєрідними помічниками під час підготовки до уроків є «Географія Закарпатської області» і атлас «Закарпат­ська область».

На уроках у 6-му, 8-му, 9-му класах краєзнавчий матеріал використовується систематично. Практично кожну тему я пов'язую з місцевим матеріалом. Ті уроки, які програмою виділені для вивчення природи у 8-му класі та населення і господарства в 9-му класі своєї області я проводжу як уро­ки узагальнення і систематизації знань про рідний край.

Краєзнавчу роботу провожу також на заняттях гуртка «Юні туристи-краєзнавці». На зльотах юних туристів-краєзнавців наші гуртківці традиційно посідають призо­ві місця. Минулого року на фестивалі «Козацькі забави» тільки в нашому кущі було проведено такий вид змаган­ня, як спортивне орієнтування.

У нашій школі силами гуртківців було зібрано чимало краєзнавчого матеріалу. Наприклад, тематичними кар­тами Закарпаття у збільшеному масштабі ми успішно користуємось уже тривалий період.

Плануючи екскурсії, ставлю перед учнями завдання, мету, визначаю, на що вони повинні звернути особливу увагу. Після проведення екскурсії гуртківці складають звіт. У ньому вони відзначають, що особливо вразило їх та якими знаннями збагатила екскурсія.

Вважаю, що краєзнавство має служити шкільній географії щоденно і безперервно.

Навчальна програма з географії

Навчальна програма з географії розроблена на основі поло­жень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі «Природознавство». Загальноосвітня цінність шкільної гео­графії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-тех­ногенного середовища, в якому протікає життя людини. Шкільна географія спрямована на формування в учнів просторового уяв­лення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнту­ватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі і світі. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гума­ністичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навко­лишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Загальною метою шкільної географічної освіти є формування у школярів географічної картини світу. Мета реалізується через розв'язання наступних головних завдань:

• формування в учнів цілісного географічного образу Землі через розкриття регіональних та планетарних закономір­ностей і процесів;

• розкриття ролі географії у вирішенні економічних, еколо­гічних і соціальних проблем суспільства;

• розвиток у школярів геопросторового мислення та вміння логічно викладати свої думки, що співвідносяться з реально пізнаваними географічними об'єктами;

• обґрунтування доцільності наукового підходу до природо­користування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті;

• формування картографічної грамотності й культури;

• виховання національне свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гума­ніста і природолюба;

• вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її;

• розвиток здатності до співробітництва при виконанні прак­тичних робіт та екскурсій;

• заохочення до самореалізації своїх здібностей, інтересів та життєвих планів засобами географії.

Структура і зміст програми з географії базуються на прин­ципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньо предметних зв'язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу в залеж­ності від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

В програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної гео­графії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті.

Курс «Соціально-економічна географія світу» (10-й клас) завершує базову географічну освіту школярів. Відповідно до ти­пового навчального плану він вивчається в 10-х класах загально­освітніх навчальних закладів протягом 52 (1,5 години на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень) у класах суспільного профілю

У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко-географічним країнознавством. Основна мета курсу — про­довжити, а для більшості учнів — завершити формування знань про географічну картину світу, які спираються на положення теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.

Курс «Соціально-економічна географія світу» має сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати глибокий взаємозв'язок природи, населення, господарства Землі, навчити просторово мислити, сприяє вихованню поваги й любові не тільки до своєї Батьківщини, а й до історії та культури інших країн і народів, що є надзвичайно важливим сьогодні, коли світ зміню­ється з небаченою швидкістю.

У 10-му класі виконуються чотири практичні роботи. Наве­дений у програмі перелік країн є орієнтовним. Учителю надається право обирати для більш детального вивчення ті країни, які від­повідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуван­ням сучасної політико-економічної ситуації у світі.

Окремі питання курсу можна запропонувати учням опрацю­вати самостійно. Необхідно стимулювати самостійну пізнавальну діяльність старшокласників, спонукати їх до використання типо­вих планів характеристики територій та об'єктів, матеріалів із засобів масової інформації та науково-популярної літератури, що допоможе їм розуміти та аналізувати сучасні події в світі, розви­вати проектну діяльність. Такий підхід сприятиме актуалізації на­вчально-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та інших компетенцій і значно поглиблюватиме за­гальнокультурні надбання старшокласників.

Практичні роботи можуть виконуватися під час вивчення тем, де вони передбачені, і в окремо відведений час (за вибором учителя). Окремі практичні роботи є навчально-тренунальними, інші ж — підсумковими. Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов'язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель.

Час проведення практичних робіт на місцевості визначає вчи­тель, враховуючи рекомендації Міністерства освіти і науки Укра­їни. У програмі подано орієнтовний розподіл годин за розділами і темами. Частину навчального часу вчитель може використати на свій розсуд з метою глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу за рахунок скорочення окремих питань і тем основних курсів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійсню­ється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і перед­бачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів с не стільки обсяг навчального матеріалу, шо залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальню­вати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використову­вати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення географії мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спону­кання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:

• правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання гео­графічної та картографічної термінології;

• ступінь самостійності відповіді;

• логічність, доказовість у викладенні матеріалу;

• ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистич­ними та іншими додатковими матеріалами).

Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі географічні об'єкти, намагається давати їм визначення, за допомогою вчителя знаходить їх на карті

Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити (повторити) інформацію, тобто володіє знаннями. Він розуміє основний матеріал, за допомогою вчи­теля визначає поняття і закономірності, частково пояснює взаємо­зв'язки у природі та суспільстві, використовує картографічний матеріал. У процесі виконання практичних робіт правильно використовує джерела знань. Спостерігаючи за природними та сус­пільними явищами, виділяє лише окремі їх особливості.

Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, само­стійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання від­повідними аргументами, здатен застосовувати здобуті знання на практиці. Правильно відбирає джерела необхідних знань для роз­в'язання проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спосте­реження за природними та суспільними явищами.

Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономір­ностей і географічних взаємозв'язків, підтверджує їх прикладами. Учень грамотно і творчо використовує картографічні матеріали та інші джерела знань, вміє робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостережен­ня, оформлює та аналізує їх результати.

Тематичне оцінювання з географії проводиться у різних фор­мах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досяг­нень учнів. При цьому одна письмова тематична робота на се­местр с обов'язковою. Такою письмовою роботою може висту­пати й практична робота, якщо дата її проведення збігається з датою тематичної атестації.

Вчитель має право виставляти бали за тему без додаткового опитування (письмової роботи) тим учням, що мають достатню кількість поточних оцінок, а також якщо отримана таким чином оцінка задовольняє учня. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну функції.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; пи­таннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завдання­ми (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт та інших практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою попередньою умовою для тематичної атестації, звісно, якщо мова не йде про тривалу хворобу дитини, яка завадила їй опанувати матеріал. Відпрацювання практичних робіт, які учень пропустив без поважних причин, вважаємо за недоцільне (відповідно, атес­тація учнів проводиться без їх урахування).

№ п/п

Тема, що вивчається

К- ть год.

Тема, що вивчається

К- ть год.

1

Вступ. Історико-географічні регіони.

1

Вступ. Історико-географічні регіони.

Політична карта світу.

1

2

Політична карта світу.

3

Населення світу.

2

Населення світу.

2

4

Світові природні ресурси.

3

Світові природні ресурси.

3

5

Світове господарство. Глобальні проблеми людства.

4

Світове господарство. Глобальні проблеми людства.

5

6

Країни Європи.

5

Країни Європи.

9

7

Країни Азії.

6

Країни Азії.

5

8

Країни Пн. Америки

7

Країни Пн. Америки

Країни Латинської Америки.

4

9

Країни Латинської Америки.

10

Країни Африки, Австралії, Океанії.

8

Країни Африки, Австралії, Океанії.

2

№ п/п

Автор підручника

Автор підручника

1

Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. «Географія» (Харків, «Оберег» 2010)

Топузов О.М., Тименко Л.В. «Економічна і соціальна географія світу» (Київ, «Зодіак – ЕКО 2005»)

Основні вимоги до уроку

Володіння інформацією про кожний елемент уроку як системного утворення дає підстави для визначення основних вимог до планування, проведення результатів уроку. При цьому вчитель має пам'ятати, що перш ніж обрати заняття та спланувати його, він повинен чітко уявляти:

· у рамках якої замках якої концепції працює, яка ієрархія цілей реалізується при даному підході до навчання;

• принципи регулюють навчально-виховний процес, побудований відповідно до заданої педагогічної концепції; зміст, форми та методи організації пізнавальної діяльності учнів конкретизують

провідну ідею, що лежить у основі обраного підходу; засоби та в якій послідовності найбільшою мірою забезпечують досягнення поставлених цілей:

· функцію виконує кожне конкретне заняття (урок) у системі навчальних за допомогою яких реалізуються основні цілі.

Крім цього, підчас конструювання, організації та проведення уроку необхідно дотримуватися певних вимог. У педагогічній науці можна знайти різні підходи до їх складу. У систематизованому вигляді вимоги до уроку сформульовані в працях В. Онищука, який виділяє такі їх групи:

1. Виховні вимоги, які передбачають реалізацію виховних функцій навчання: єдність морального, етичного, трудового виховання, формування світогляду, політичної культури школяра;

формування ініціативи, відповідальності, сумлінності, працелюбства; вироблення звички до систематичної праці, дисципліни тощо.

2. Дидактичні вимоги, які полягають: у реалізації принципів навчання;

у чіткому визначенні мети, завдань навчання. Учитель має знати, якого рівня навчальних компетентностей повинні досягти учні на певному занятті (глиби-усвідомленість, міцність, обсяг, уміння працювати самостійно, за зразком, алгоритмом або творчо);

в організації роботи (вибір змісту, методів, прийомів, визначення структури я, його матеріальне обладнання, темп і ритм тощо);

у забезпеченні зворотного зв'язку, що дозволяє вчителю впливати на хід навчального процесу, коригувати його.

3. Психологічні вимоги. Учитель повинен ураховувати психологічні особливості учнів, їх реальні навчальні можливості, стимулювати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності, формувати позитивну мотивацію, учителя на проведення заняття, що потребує пості, уважності, самоконтролю, самовладання, контакту з класом тощо.

4. Гігієнічні вимоги спрямовані на забезпечення на уроці умов, що не зашкоджують здоров'ю учнів. Вони пов'язані не тільки з дотриманням режиму вітрювання, норм освітлення, розміру і розміщення парт, а й створенням позитивного мікроклімату в класі. Реалізація окремих гігієнічних вимог здійснюється вчителем. Так, перевтому школярів можна попередити, якщо уникати одноманітності в навчальній роботі, монотонного викладу, репродуктивної діяльності та ін.

5. Дотримання правил з техніки безпеки учнями і вчителем є необхідним елементом процесу навчання фізики, їх перелік передбачений вимогами до оформлення й обладнання фізичного кабінету. Виконання вимог щодо поведінки учнів у фізичному кабінеті регламентується інструкцією з техніки безпеки, про ознайомлення з якою вони засвідчують у відповідному журналі.

6. Вимоги до організації домашнього завдання. Домашня навчальна робо­та — це форма організації самостійного індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріплення знань, набутих на уроці, і їх узагальнення, і систематизація; оформ­лення результатів засвоєння (у вигляді таблиць, малюнків); самостійне засвоєн­ня певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач; виконання творчих робіт; надолуження прогалин у знаннях, підготовка до наступного уроку. Різноманітність підходів до визначення можливої мети домаш­ніх завдань і шляхи реалізації кожної із зазначених цілей дають підстави для усвідомлення значення домашньої роботи для учнів, що полягає у сприянні роз­витку їх самостійності, вихованні відповідальності, розвитку навичок навчальної праці, привчанні до самоконтролю, вихованні волі, індивідуалізації навчальної роботи учнів.

Вимоги до організації домашніх завдань

1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домашніх завдань, що вимагає стимулювання позитивних мотивів діяльності школярів (пізнавальних інтересів, обов'язку та

відповідальності в навчанні тощо).

2. Давати домашнє завдання при повній увазі всього класу. Для цього від­водити необхідний час у кінці заняття або на певному етапі роботи школярів. Треба, щоб усі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику.

3. Проводити інструктаж виконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідо­мив завдання. Наприклад:

вивчити текст напам'ять чи переказувати своїми словами;

скласти план на основі прочитаного чи визначити головні думки тексту;

зіставити різні тексти, ілюстрації, підходи;

скласти або розв'язати задачі;

виконати вдома експериментальне дослідження; «• розробити проект тощо.

4. Не обмежувати домашнє завдання механічним вивченням напам'ять, повто­ренням матеріалу уроку за підручником, виконанням стандартних вправ. Необ­хідно практикувати творчі роботи: спостереження; читання додаткової літера­тури; підготовку доповідей, повідомлень; проведення експериментальних досліджень; написання творів, складання віршів, загадок; складання опорних конспектів або міні-підручників; розробку програм для комп'ютера.

5. Здійснювати індивідуалізацію домашньої роботи. Індивідуальні завдання вчитель може давати як усім учням, так і окремим (зі слабкими навчальними мож­ливостями, здібним), практикувати завдання за бажанням.

6. Ураховувати посильність домашніх завдань, проводити їх нормування. Важ­ливо не переобтяжувати учнів завданнями, бо це може негативно позначитися на пізнавальних інтересах школярів, на відповідальності за виконання завдань та ін. Тому не слід пропонувати учням на короткий строк великі за обсягом завдання.

Учитель повинен навчати методики підготовки домашніх завдань, яка включає і формування вмінь і навичок навчатися, і дотримання режиму навчально-пізнавальної діяльності (виконання домашніх завдань краще починати в один і той же час, оскільки це забезпечить адаптацію до роботи, допоможе запобігти поспішності, лінощам та ін.). Це у 1,5-2 рази зменшить час їх виконання школярами.

7. Необхідно вести облік виконання завдань, їх якості, що вимагає систематич­но перевірки виконання завдань.

8. Здійснювати зв'язок із сім'єю. Учитель не в змозі контролювати роботу школярів удома, тому важливим є співробітництво з батьками, які спроможні забезпечити необхідне місце для роботи, створення спокійної обстановки.

Таким чином, домашня робота учнів вимагає чіткої організації, планування, системи та певного керування (обсяг домашніх завдань, аналіз передбачених труднощів, види завдань, їх перевірка), що має сприяти підвищенню якості навчального процесу в школі.

Останнім часом у системі роботи деяких учителів стала виявлятися тенденція л: виключення домашніх завдань із процесу засвоєння знань і вмінь учнів. Причиною для прийняття таких рішень стало значне перевантаження учнів, яке ".Ізводить до погіршення здоров'я школярів, зниження продуктивності їх розу­мової праці.

Конкретизація вимог до уроку в рамках певних технологій навчання (особистісно зорієнтованих, розвивальних, інтерактивних та ін.) знаходить відображення :схемах аналізу уроку, які розробляються та використовуються методичними службами шкіл і закладів системи післядипломної освіти. Відмінності структур і змісту цих схем обумовлюються особливостями технологій, які розуміють як системний спосіб організації діяльності вчителя й учнів, за якого реалізація навчальної мети досягається узгодженим поєднанням організаційних форм, мето­да і засобів навчання (О. Іваницький). Усвідомлення відмінностей у підходах до конструювання уроків у різних системах навчання вимагає розуміння тих концептуальних положень, які в них реалізуються. Розглянемо в загальних рисах характерні особливості сучасних навчальних технологій, серед яких провідне місце посідають особистісно зорієнтовані.

ОБДАРОВАНА ДИТИНА

Про пошук та розвиток обдарова­них дітей останнім часом говорять і пишуть багато. На це націлюють шкільних вчителів Укази Президен­та України, Національна доктрина розвитку освіти України тощо. З цією метою проводять Всеукраїн­ські олімпіади, турніри, конкурси-захисти робіт МАН. Але що відбува­ється на практиці, у звичайній школі? Якщо ми порівняємо відсо­ток успішності в початковій та стар­шій школі, то побачимо, що успішні в початковій школі діти нівелюють­ся в старшій. Звичайно, тут вплива­ють різні фактори, в тому числі і психологічні, і соціальні. Не всі батьки спроможні забезпечити роз­виток своєї обдарованої дитини на додаткових курсах, у гуртках, студі­ях. Хоч загалом більшість із них вважають свою дитину найкращою, найрозумнішою. У школі ж, найчас­тіше, найбільше учнів «середнього» рівня знань. Практика свідчить, шо взагалі обдарованих дітей не так ба­гато, відсотків 5—10. А інші? Чи мо­же решта 90 % учнів досягти висо­кого творчого рівня компетентнос­ті? Хоча б з одною предмета. Чи можна оптимізувати роботу на уроці з пошуку та розвитку обдарованих дітей? До речі, обдарованість — це сукупність здібностей, які дозволя­ють індивіду досягти вагомих ре­зультатів в одному або кількох видах діяльності і давати суспільству ко­ристь. Ця якість формується і про­являється в діяльності. Завдання педагога — виявити і розвинути ці здібності, сприяти соціалізації осо­бистості учня в подальшому житті. Звичайно, це неможливо без комп­лексного підходу до проблеми.

Важливу оптимізуючу роль для вчителя відіграє єдина шкільна науково-методична проб­лема з чітко визначеними критерія­ми, програмою виконання, логіч­ним та послідовним аналізом внутрішньошкільного контролю. Така тема не тільки об'єднує педколектив для вирішення актуальних пи­тань, а й сприяє його креативності. Зрозуміло, шо це — коло питань розвитку особистості школяра, фор­мування його соціальної компе­тентності тощо. Викладачі гумані­тарних дисциплін мають значний досвід пошуку навчання та вихован­ня обдарованих дітей. Є власні нау­кові теоретичні доробки. Зокрема, заслуговує на увагу стратегія збага­чення обдарованих учнів, запропо­нована викладачем права Одеського юридич­ного ліцею, кандидатом історичних наук Нємченком Ю. А. Він виділив три типи збагачення:

• «загальну орієнтацію на діяль­ність»;

• «формування умінь і навичок, без яких неможлива реалізація здібностей»;

• безпосередня діяльність учня в ролі дослідника.

Зупинимось детальніше на пробле­мі пошуку обдарованих дітей на уроці історії. Саме історія як базова дисципліна дає змогу учневі набути навичок самостійного мислення, критичного ставлення та аналізу різної інформації. Визначальним аспектом методики вивчення історії є особистість учня з її потребами та інтересами. А критеріями оцінки роботи учня є його вміння аналізу­вати навчальний матеріал, узагаль­нювати, активно використовувати в нестандартних ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання, вести науково-дослідну роботу.

Безумовно, тут багато чого залежить від учителя. На сьогоднішній день напрацьовано чимало технологій викладання історії в школі. Спробу їх узагальнити зробив свого часу К. О. Баханов, український педагог-дослідник. Особливу увагу він при­ділив інтерактивним формам на­вчання. Останні передбачають орга­нізацію навчального процесу таким чином, щоб практично всі учні були залучені до пізнавальної діяльності, обміну знаннями та ідеями.

Власний досвід свідчить, шо це можливо при організації групової роботи в класі. Урок, на якому за­стосовується така робота, значно відрізняється від традиційного у формі лекції. По-перше, учні ак­тивні на такому уроці. По-друге, вони зацікавлені, оскільки мають мотивацію для дискусії, мусять ста­вити один одному запитання (до­речно в групі дати різні завдання). Щоб дійти згоди, вони вчаться шу­кати компромісні рішення, допо­магати іншим. Такі вміння є безцінними в плані виховання соціальної компетенції. По-третє, різні катего­рії учнів можуть самореалізуватися в такій роботі:

а) здібні учні можуть продемон­струвати свої здібності, висту­пити в ролі лідера групи;

б) учні середнього рівня можуть висловити свою думку в менш стресовій ситуації, ніж «біля дошки». Розуміння того, то група цінує їх ідеї звичайно оптимізує до подальшої роботи;

в) несміливі учні також отримують користь від системи групової роботи. Досвід американських колег свідчить, шо робота в та­кій групі створює у дитини від­чуття схвалення. Тобто, в групі з трьох-чотирьох учнів одразу закладено ситуацію успіху для всіх, співпраця в групі допомагає вчителю вчити учнів толе­рантності, взаєморозуміння.

Результативна робота в групі — це більше, ніж зібрати разом чотирьох— шістьох учнів і роздати їм картки із завданням. Вчитель повинен де­тально проглянути тематичне пла­нування, визначити типи уроків на кожному етапі вивчення програм­ного матеріалу теми. І тут не обій­тись як без традиційних, так і ін­новаційних технологій навчання. Цікаво, коли весь матеріал об'єд­нується навколо однієї проблеми. Прикладом тут може бути поєд­нання матеріалу 10-11 класів для розв'язання проблеми «Людство на межі тисячоріч: закономірність катаклізмів чи випадковість?», «Циві­лізація в XX столітті» тощо. Учням 10-11 класів можна запропонувати на початку навчального року по­етапні індивідуальні проекти «Сі­мейний портрет на фоні всесвітньо-історичних подій XX століття.» (ма­ється на увазі, що учні виконують завдання у хронологічних межах те­ми). Ці проекти не лише стимулю­ють учнів до пошукової діяльності, а й нададуть динаміки навчальному процесу, особливо на етапі вивчен­ня й узагальнення теми «Наш край». Багаторічна робота засвідчує висо­кий креативний результат таких проектів. Учні роблять справжні відкриття, піднімаючи сімейні архі­ви, збирають унікальні фотоматері­али. А тепер додайте сюди чітку технологічну схему, згідно з якою учень повинен засвоїти понятійний апарат теми, персоналії, хроноло­гію, ознайомитись з територіальни­ми змінами. Ці уміння й навички краще засвоювати саме в групі.

Психологічно-педагогічна практи­ка показує, що учні мають різні сти­лі навчання і різні способи сприй­няття знань. Деякі учні краще вчаться, слухаючи лекції, інші — читаючи книги. Деякі вчаться най­краще, коли вчитель заохочує їх особисто. Дехто не розуміє теми уроку, якщо безпосередньо не бере участі в її обговоренні в класі. Ми повинні пам'ятати, що щодня зу­стрічаємось з дітьми, які мають різні стилі навчання, різні здібності і вміння. Навіть обдарованих дітей поділяють на три категорії:

1. Учні з ранньою розумовою реа­лізацією.

2. Учні з прискореним розумовим розвитком.

3. Учні з окремими ознаками нестан­дартних здібностей (М.С.Лейтес).

У результаті потрібно формувати групи так, щоб давати різнопланові завдання, які б дозволили кожному учневі показати його сильні сто­рони.

Таким чином, вже в процесі опра­цювання теми ви можете помітити нестандартні здібності дитини, на­віть виліпити тимчасову обдарованість. Важливо з першого для ви­вчення теми створити таку мотива­ційну ситуацію, яка підкреслила б необхідність вивчення матеріалу на перспективу, стимулювала учнів, познайомила їх з вимогами щодо знань, умінь і навичок з даної теми. У процесі заглиблення в тему до­цільно пропонувати проблемні пі­знавальні завдання, а узагальнюю­чий урок провести методом гри.

Вимоги до сучасного уроку

1.1 Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1. Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3. Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4. Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5. Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6. Створення умов для успішного навчання учнів.

1.2 Психологічні вимоги до уроку

1.Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3) Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

2.Стиль уроку:

1)Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання:

* співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;

* визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

* планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

* виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

* співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв'язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2)Особливості самоорганізації вчителя:

* підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;

* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);

* педагогічний такт (випадки прояву);

* психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.).

1.3 Організація пізнавальної діяльності учнів

1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

* планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

* використання установок у формі переконання;

* планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

* вправи.

2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

* опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять,

рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової

діяльності й уяви учнів;

* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3) Закріплення результатів роботи:

* формування навичок шляхом вправ;

* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

1.4 Організованість учнів

1) Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2) Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

1.5 Врахування вікових особливостей учнів

1) Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2) Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3) Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

1.6 Вимоги до техніки проведення уроку

1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1) Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2) Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3) Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4) Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».

5) Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6) Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7)Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8) Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9) Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10) Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11) Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: цілевідповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, EOT).

13) Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14) Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15) Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

16) Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Кiлькiсть переглядiв: 11623

Коментарi

  • Erroldehinoli

    2018-04-02 22:27:27

    Download: [url=http://sina-100.com/actors/Russell+Geoffrey+Banks.html]Russell Geoffrey Banks[/url] . Torrent: [url=http://492861.com/actors/Hugh+Bonneville.html]Hugh Bonneville[/url] . Online: [url=http://31711966.com/movie/vizhithiru-2017-tamil-full-movie-watch-online/]Vizhithiru (2017) Tamil Full Movie Watch Online Watch Vizhithiru Full Movie Online, Free Download Vizhithiru (2017)В Full Movie, Vizhithiru Full Movie Download in HD Mp4 Mobile Movie,В Watch online Vizhithiru Full Movie Free Download :В Various people in different places, and dealing with diverse issues, come together and run for their lives in an unexpected situation...

  • CaitlinChaPh

    2018-04-02 22:00:57

    Shop All For Home - unique T-Shirts, Tank Tops, Tote Bags, Wall Tapestries, Posters, Mugs, Duvet Covers, Dresses, Clocks, Art Prints. Unique gifts for all occasions. Please visit online shop - Shop All For Home Click Here: https://www.redbubble.com/people/Goshadron/shop Worldwide shipping....

  • VunteeClala

    2018-04-02 17:44:39

    La lame VR Pro moderne offre beaucoup de rainures suppl茅mentaires, plus rapproch茅es et Nike Air Max Chaussures Pas Cher plus profondes, ajoutant une poign茅e et une r茅gularit茅 croissante. Ils ont exig茅 un profil d茅fini ainsi que des bords d'attaque r茅duits pour la confiance plus que la balle et aussi un contr么le plus 茅lev茅, donc Nike mis 脿 leur disposition 脿 eux - aussi 脿 vous - dans le VR Pro Fairway Woods. Mais gardez 脿 l'esprit, les plus grandes personnes que vous portez les plus grands [url=http://www...

  • probivinfo

    2018-04-02 16:22:18

    Пробив информации по абсолютно любым госсударственным базам, а так же банкам и сотовым сетям. Достанем для вас информацию из баз МВД, ГИБДД, ФССП, ФМС, Налоговой, ЕГРП, Пенсионному фонду А так же достанем паспортные данные, сделаем детализацию, определим местоположение абонента таких сетей как МТС, Билайн, Мегафон, Теле2 и достанем информацию из любых российских банков. Так же имеем много возможностей достать информацию из баз Украины, Беларуси, Казахстана и других стран ближнего зарубежья. Оплата...

  • Erroldehinoli

    2018-04-02 01:09:59

    Download: [url=http://www.sh-jjzdh.com/category/cosprayers]Cosprayers[/url] . Torrent: [url=http://danhbaidoithuong.mobi/actors/ValГ©rie+Bodson.html]ValГ©rie Bodson[/url] . Online: [url=http://danhbaidoithuong.mobi/actors/Kirsten+Vangsness.html]Kirsten Vangsness[/url] . [url=http://www.sh-jjzdh.com/naruto-mission-protect-the-waterfall-village-2003]Naruto: Mission Protect the Waterfall Village (2003)[/url] torrent. Aleksandr Belyaev - Ostrov Pogibshih Korablei...

  • Folleckdiox

    2018-04-01 23:33:43

    Offer older children mini, continuing feedings to stunt the amount of energy required to forage or nosh and to curb overtiring the child. On the other keeping, whole could devise selecting a illustrative cohort of patients from a population-based registry, without random- izing treatments and analyzing these patients based on the treatments that they indeed received. Causes QT lengthening [url=http://amazoniabr.org/en/tourism/area2/levitra_plus_400_mg_effective_levitra_plus_no_rx/]order levitra plus 400mg without a prescription[/url] erectile dysfunction hormone treatment...

  • Erroldehinoli

    2018-04-01 23:17:12

    Download: [url=http://noons.info/country/united-arab-emirates/]United Arab Emirates[/url] . Torrent: [url=http://dronesforreal.com/manga/602/Hajime-no-Ippo/170/1]Chapter 170[/url] . Online: [url=http://kitchendecor.info//kitchendecor.info/tvfiche-46316-motive]HD Motive[/url] . [url=http://completehealthandchiropractic.com//completehealthandchiropractic.com/tvfiche-1434-les-griffin]HD Les Griffin[/url] torrent. Rust Experimental v1806 x64 crack RVTFIX #Kortal [Isohunt.to]...

  • Erroldehinoli

    2018-04-01 21:24:55

    Download: [url=http://ardentyoga.com/manga/onepunchman/22]Onepunch-Man 22[/url] . Torrent: [url=http://kitchendecor.info//kitchendecor.info/999212245-mechant-menteur-2-2017-bluray]HD MГ©chant menteur 2[/url] . Online: [url=http://www.sh-jjzdh.com/category/qualidea-code]Qualidea Code[/url] . [url=http://ardentyoga.com/manga/fairy-tail/519]Fairy Tail 519[/url] torrent. Alda Celia - Cancoes Do Espirito - Play Back...

  • JanicenaW

    2018-04-01 18:26:16

    Shop All For Home - unique T-Shirts, Tank Tops, Tote Bags, Wall Tapestries, Posters, Mugs, Duvet Covers, Dresses, Clocks, Art Prints. Unique gifts for all occasions. Please visit online shop - Shop All For Home Please visit online shop: https://www.redbubble.com/people/Goshadron/shop Worldwide shipping....

  • Folleckdiox

    2018-04-01 16:17:01

    NURSING DIAGNOSIS: Readiness instead of enhanced nurturing linked to parental request looking for increased skills and prosperity with toddler as evidenced by way of current healthy relationships and verbalization of yen to go to improved skills Outcome Pigeon-holing and Evaluation Originator will prepare for sound and nurturing environment with a view the toddler. Anastrozole, an aromatase inhibitor, and medroxyprogesterone acetate group therapy in premeno- pausal chubby women with endometrial cancer: a report of two cases successfully treated without hysterectomy...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.